Залишаючи Неверленд: які спірні факти з життя Майкла Джексона приховав режисер фільму

У березні 2019 року весь світ сколихнула прем'єра скандального документального фільму Дена Ріда "Залишаючи Неверленд", який розповів історію стосунків двох людей, Вейда Робсона і Джиммі Сейфчака, з легендою поп-музики Майклом Джексоном. Як стверджували чоловіки, вони були схильні до сексуального насильства з боку поп-короля 20 століття.

Історія ця давня і вже обговорювалася, здавалося б, з усіх боків. Через стільки років спроб Робсон і Сейфчак вирішили знову розповісти свої історії, а режисер фільму все це відобразив на чотири години в кінострічці, розділивши світ на два табори. Фільм викликав вражаюче багато суперечок, сенсацій і плутанини. Знай.ua спробував розібратися у всіх деталях і зрозуміти, що до чого. Хто ж правий, хто винен і що навколо сталося?

Що сталося?

25 Січня 2019 року на кінофестивалі незалежного кіно "Санденс" вперше був представлений у двох частинах документальний фільм "Залишаючи Неверленд". Світову популярність і обговорюваність він придбав на початку березня, коли поширився на більш широку публіку. Фільм підняв із засіків історію давно минулих днів, коли мегапопулярного на той момент у всьому світі співака Майкла Джексона звинувачували в розбещенні малолітніх дітей. Над створенням фільму працювали британський телеканал Channel 4 і американська телекомпанія HBO.

Вперше Майкла Джексона звинуватили в сексуальному насильстві ще в 1993 році, коли розглядалася справа щодо 13-річного Джордана Чендлера. Тоді артист за певну суму врегулював питання по цивільному суду, а кримінальний суд так і не стався через недостатність доказів. У 2005 році відбувся суд, в ході якого Джексон був визнаний невинним в розбещенні на цей раз Гевіна Арвізо. У суді тоді брав участь в якості свідка хореограф Вейд Робсон – один з головних героїв фільму "Залишаючи Неверленд". Робсон давав свідчення на захист Майкла Джексона.

Після перегляду кінострічки одні були просто вражені документальним кіно і повністю підтримали точку зору автора та героїв фільму. Інші ж - не настільки вражені, наскільки обурені непрофесійністю і некоректністю з боку творців фільму "Залишаючи Неверленд". Світ немов розділився.

Ніхто не залишився байдужим

Дуже багатьох фільм дійсно зворушив. Торкнув в негативному ключі, звісно, і жахнув. Кого він міг би залишити байдужим? Безумовно, не можна заперечувати, що щось було не в порядку. Було щось, чого ніхто ніколи не дізнається напевне, але кожен може будувати здогади, припущення і вірити на слово будь-якій зі сторін.

Багато користувачів соцмереж відразу поспішили висловити свою думку щодо документального фільму. Так, наприклад, відомий київський психолог зазначила, що кіно виявилося для неї дуже моторошним.

"Моторошний фільм. Страшний він навіть не самою очевидною суттю збоченця-педофіла, існуючого поряд з особистістю генія і мецената, улюбленця і бога націй, а тим, що він порушує величезну кількість питань", - написала на своїй сторінці в Facebook член Української асоціації психоаналізу Єлизавета Птиця.

Вона зазначила, що вина щодо тих подій повинна лежати виключно на батьках хлопчиків, які закривали очі на те, що відбувалося і спокійно дозволяли спати з Майклом в одному ліжку.

Тут слід згадати свідчення однієї з мам героїв фільму "Залишаючи Неверленд", яка дозволяла підтримувати своєму синові дружні стосунки з артистом і навіть почала сприймати Майкла як ще одну свою дитину.

"Я відчувала себе з ним, як з одним зі своїх синів. По тому, як він себе поводив. Я любила його. Він був сином, про якого я почала піклуватися. Він спав у нас вдома, я прала його одяг", - повідомила в своїх свідченнях мама Сейфчака, яка так само знялася в "Залишаючи Неверленд".

Був момент, коли жінка намагалася вирішити, чи варто зніматися Джиммі в роликах Майкла. Вона мріяла про якийсь знак згори, який би допоміг визначитися.

"Я молила Господа... він би відкрив для нього двері і дав би цьому статися. Ну і звісно, двері просто відчинилися. Коли Майкл приїхав, я розповіла про те... і тут Майкл відповідає: "Я теж молився, я молив Бога, щоб він дав мені друга. І тут зустрів Джиммі", - додала жінка.

Психолог же стверджує, що "Залишаючи Неверленд" дуже важливий для розуміння масштабу проблеми.

"Фільм до огиди багатий метафорами і деталями - вони дозволяють скласти максимально реальний портрет того, що відбувалося. Але не про збочення, а про осіб, які брали в цьому участь. Про сусідів, які роблять вигляд, що не бачать, про суспільство, яке заперечує проблему, про уряд, де бабло грає роль закону, про мам і простих людей, про те, що ніхто не міг зупинити це. Тому що не хотіли. А причина завжди знайдеться", - написала психолог.

Вона додала, що вже з п'ятнадцяти років знала, що з Майклом щось не так. І тут не можна не погодитися. Яким було дитинство співака? Відомо, що батько бив Майкла і його братів, лякав ночами, надягаючи страшну маску – відучував спати з відкритими вікнами. Через постійні репетиції Майкл мав недосип і вкрай мало вчився. Вже в дорослому житті він мучився кошмарними снами. Постійні операції, метання, почуття самотності.

Від артиста постійно хотіли вмілого співу і танців. Це все, що йому було дозволено. Він же хотів більшого. І в цьому загальному хаосі самотності і нерозуміння він жив постійно.

"Майкл дзвонив нам дуже часто. Мій син розмовляв з ним годинами. Він і мені дзвонив. Просто поговорити", – розповіла у фільмі одна з героїнь.

Тож чи варто вірити фільму?

Зазначимо, що режисер і продюсер стрічки Ден Рід повідомив, що спеціально вибрав виключно цих двох людей – Вейда Робсона і Джиммі Сейфчака – для створення такого фільму, щоб представити певну точку зору на події. Тому він не брав свідоцтва осіб, які могли б стати на захист Майкла Джексона.

З точки зору журналістики вже цей факт є показником досконалої непрофесійності. Адже у кожної медалі завжди є дві сторони. У кожного конфлікту завжди як мінімум пара думок. І документальний фільм "Залишаючи Неверленд" вражає своїм заточуванням на однобокість і безглуздість подачі матеріалу.

Є багато свідків, які могли б дати свідчення на захист Майкла Джексона. Наприклад, Натан Кавалері, який був одним з протеже артиста, учасник шоу "Family Matters" Брайтон Джеймс, син стилістки Джексона Телтун Зейтун, який багато часу провів на роботі матері в компанії співака. Різні їх свідчення можна знайти в Інтернеті.

На захист Джексона також виступала сім'я Коенів, які були близько знайомі з Майклом, Бретт Барнс, Маколей Калкін, Аарон Картер, Френк Касіо. Всі вони проводили в дитинстві час з поп-зіркою і заперечували, що в їх стосунках з Майклом було що-небудь непристойне.

Вейд Робсон у фільмі "Залишаючи Неверленд" стверджував, що Барнс і Картер також піддавалися сексуальному розбещенню з боку Джексона.

До речі, нещодавно рідні Майкла Джексона випустили власний фільм, в якому представили бачення очевидців, які дали свідчення на захист співака.

Що стосується головних героїв... Цікаво, що в 2005 році відбувся суд - далеко не перший - щодо розтління дітей Майклом Джексоном. Тоді хореограф Вейд Робсон – один з головних героїв "документалки" – дав свідчення на захист співака, і суд визнав Майкла Джексона невинним. Вже після смерті артиста Робсон намагався отримати посаду режисера шоу Цирку Дю Солей в пам'ять про Майкла Джексона, але йому було відмовлено розпорядниками спадщиною музиканта. Потім Вейд Робсон намагається продати книгу, де розповідає історію розтління над ним, але теж – не вийшло. Далі - в 2013 і 2014 роках хореограф разом з Джеймсом Сейфчаком – другим головним героєм кінострічки – подають позови проти розпорядників спадщиною Джексона і знову стверджують, що співак все-таки розтлівав їх. Через три роки позови були відхилені. І тільки в 2019 році виходить фільм з участю цих двох чоловіків, які змогли домогтися того, щоб їх почули.

Також цікаво, що ФБР стежило за Джексоном більше десяти років. Вони намагалися знайти хоча б якісь докази, які доводять винність співака в розбещенні малолітніх дітей. Одного разу 70 поліцейських вломилися на його ранчо, але так нічого і не знайшли.

Нестиковки у фільмі

Головний герой Джиммі Сейфчак у фільмі стверджував, що в 1987 році провів свято День Подяки разом з Майклом Джексоном в його будинку. Але є прямі докази того, що в той день сам артист знаходився в Австралії на власному концерті, які на своїй сторінці в Twitter надала одна з користувачів мережі.

Також Сейфчак заявляв, що він мав сексуальний контакт з Майклом після церемонії Греммі в Нью-Йорку в 1989 році. Але от біда, нагороду тоді вручали в іншому місті – в Лос-Анджелесі, і сам співак на тій церемонії не був присутній.

Інший герой фільму Вейд Робсон також змусив засумніватися в правдивості піднесеної інформації. Наприкінці кінострічки чоловік на камеру нібито спалив всі речі Майкла Джексона, які збереглися у нього. Але суть в тому, що в 2011 році був проведений аукціон Juliens Auction, на якому хореограф як раз і продав всі наявні у нього речі артиста. Це підтвердила і сама команда аукціону, повідомивши також, що Робсону потрібні були гроші.

У квітні 2019 року режисер фільму визнав, що одне з двох свідчень у фільмі може бути неточним або неправильним. Про це повідомило видання Daily Mail. У матеріалі також вказана і причина, через яку Джиммі Сейфчак міг дати неправдиву інформацію.

Вся справа в тому, що чоловік розповів, як Майкл Джексон розбещував його в кімнаті станції прогулянкового поїзда до того, як герою фільму виповнилося 14 років. Тобто, події, за його твердженнями, відбувалися десь у 1988-1992 роках. Але, є точні факти того, що співак отримав дозвіл на будівництво станції лише в 1993 році, а сама вона була побудована ще через рік. За розповідями самого Сейфчака, в цей час вони вже не бачилися.

Хоча з іншого боку, існують фотографії, на яких зображений 17-річний Джиммі і компанія Майкла Джексона, а також його перша дружина Ліза-Марія Преслі.

Зазначимо, що в лютому 2019 року розпорядники спадщиною поп-короля Майкла Джексона подали позов проти телеканалу HBO, який і випустив фільм "Залишаючи Неверленд", зажадавши 100 мільйонів доларів.

Резюмуючи вищесказане

Документальний фільм "Залишаючи Неверленд", безсумнівно, не залишив байдужим нікого. Ми не дізнаємося, хто ж правий насправді, проте факти можуть говорити самі за себе.

Звичайно, Джиммі Сейфчак і Вейд Робсон могли дійсно говорити правду у фільмі, проте така кількість неправдивої інформації ставить всі їхні свідчення під сумніви.

"Реакція громадськості на подібний фільм і звинувачення цілком зрозуміла, у нас вже виробився рефлекс на подібні справи. Ми дуже швидко починаємо когось засуджувати, не маючи жодної іншої інформації. Джексона заарештовували, пред'являли йому звинувачення, проводили особистий огляд з фотографуванням, допитували. Він брав участь у судовому процесі як звичайна людина. Його справу розслідували ФБР, прокурори одразу двох округів, викинули мільйони доларів на перевірки, допити, обшуки і розслідування, розмовляли з дітьми, які проводили з Джексоном час. І не тільки американськими дітьми, а й в інших країнах світу. Його виправдало журі присяжних, і багато, хто сидів в залі суду під час процесу, говорили, що з самого початку вони були переконані, що він винен, але, вислухавши свідчення, змінили думку. Тому що ніяких доказів його провини представлено не було", - так висловився на своїй сторінці один з користувачів мережі Джозей Кірк Майерс, креативний директор IT-компанії.

Нагадаємо, раніше таємна хрещениця Майкла Джексона вперше розповіла про життя свого "батька".

Як повідомляв портал "Знай.ua", режисер фільму "Залишаючи Неверленд" визнав, що один з ключових моментів історії жертви Джексона може бути неправдою.

Також "Знай.ua" писав, що Глюкоза відреагувала на скандал навколо збочень Майкла Джексона.