Ми щодня живемо у світі вимог і стресу, прагнемо бути "ідеальними" та боїмося помилок.
Але психологи кажуть, що надмірна серйозність лише шкодить — ізолює, виснажує та псує стосунки. Саме тому важливо навчитися самоіронії, адже це не про приниження, а про вміння приймати свої слабкі сторони з усмішкою, пише The Harvard Gazette.
Самоіронія — це здорове ставлення до себе, здатність розрядити ситуацію й показати, що ви звичайна людина. Самоприниження ж — інша крайність, коли через жарти ви постійно знецінюєте себе. Якщо після жарту вам легше — це правильний шлях. Якщо ж відчуваєте сум або бачите ніякову реакцію оточення, варто переглянути своє ставлення.
Переваги гумору очевидні. Він знижує стрес, запускає "гормони щастя", допомагає у спілкуванні та навіть у стосунках. Самоіронія робить людину відкритішою, здатною швидше вирішувати конфлікти й показувати впевненість. Адже, як наголошують психологи, той, хто може з усмішкою визнати помилки, виглядає зрілим і сильним.
Тарифи на світло хочуть підняти: українцям пояснили, чому вони мало платять
ТЦК дали чоловікам 40 днів: почнуть блокувати рахунки та арештовувати майно
Зимовий перерахунок пенсій: хто з січня отримуватиме більше грошей
Ніхто не залишиться у тіні: ТЦК готують нововведення у військовому обліку
Але є й небезпека. Якщо ви часто повторюєте фрази на кшталт "я завжди все псуваю", формується внутрішній негативний діалог. Ознаки проблеми — надто часті жарти про себе, відчуття провини після них або співчуття з боку інших замість сміху.
Цікаво, що в різних культурах підхід різний — на Заході сміються з себе, щоб бути "своїм", у колективістських суспільствах частіше жартують один з одного. В Україні здатність посміятися над собою часто сприймається як щирість.
Раніше ми повідомляли, п'ять ознак того, що ви маєте токсичні стосунки зі своєю донькою.
Три дні "так" - і ти вже не свій: що відбувається з тими, хто не вміє відмовляти - детальніше на Знай.ua.
Нагадаємо, чому дитину нудить перед школою: 6 основних причин та поради батькам.