За останні роки на тлі стрімкого розвитку соціальних мереж з’явилася велика кількість психологічних трендів, які швидко стали масовими. Втім, далеко не всі з них приносять реальну користь, зазначає у своєму Інстаграмі психолог Марія Бондаренко.
Культ "особистих кордонів"
Сучасна мода на активне відстоювання власних кордонів з часом перетворилася на легалізований егоцентризм. Під виглядом турботи про себе люди дедалі частіше відмовляються слухати співрозмовника, йти на діалог і вкладатися у стосунки. Будь-який дискомфорт оголошується "порушенням кордонів", а будь-яке прохання з боку іншого - приводом для звинувачень.
Психологиня підкреслює, що насправді йдеться не про здорові кордони, а про інфантильний захист і бажання, щоб навколишній світ підлаштовувався під одну людину.
"Полюби себе - і все складеться"
Поширене переконання, що прийняття та любов до себе автоматично забезпечать прихильність оточення, не відповідає реальності. Люди зовсім не зобов’язані почати ставитися до вас краще, а інколи зміни можуть навіть викликати роздратування чи неприязнь. За словами фахівчині, це цілком природно.
Надбавка майже 1300 грн: пенсіонери отримають "бонус" від держави
Правила ідентифікації пенсіонерів перепишуть: що може змінитися
Пенсії, субсидії, соцдопомога: ПФУ дав отримувачам виплат 10 днів
Трьом українським містам загрожує затоплення: які населені пункти підуть під воду
Так звана "інстапсихологія" продає образ ідеального та безконфліктного світу, де "якщо ти хороший - усі будуть хорошими до тебе". Проте в реальному житті така схема не працює.
Стосунки за чек-листом
Спроби ділити стосунки на "здорові" й "токсичні" за універсальними списками ознак також не дають результату. Створюється ілюзія, ніби існує інструкція з побудови близькості. Але насправді кожні стосунки - це конкретні люди, обставини та компроміси, а не шаблон.
Психологиня зазначає, що подібні чек-листи не допомагають розібратися, а лише посилюють тривожність і підозріливість.
Полювання на "червоні прапорці"
Сьогодні стало звичним шукати "ред-флаги" у кожному слові, погляді чи жесті. Замість того щоб бачити живу людину, її починають сприймати як потенційну загрозу, постійно скануючи на наявність небезпеки.
У результаті фокус зміщується з тепла, близькості та справжнього контакту на безперервний пошук ризиків. І це вже не про усвідомленість, а про тривожний контроль.
- Раніше ми повідомляли кіно, йога та книга: чим себе зайняти під час відключень світла.
- Щоденник, рух та люди: звички, які тримають вашу психіку – докладніше на Знай.ua.
- Нагадаємо, не потрібно щодня бігати чи ходити до тренажерної зали: як навіть невеликий рух рятує життя.